Молитва

Бог любить своє творіння, любить кожного з нас.

“І буду вам Отцем, і ви будете Моїми синами і дочками”, — говорить Господь Вседержитель (2 Кор. 6, 18).

А тому ми так само, як до свого рідного батька чи рідної матері, можемо завжди, в будь-який час, звертатися до Бога — до нашого Отця Небесного. Звертанням же нашим до Бога є молитва.

Отже, молитва — це бесіда чи розмова наша з Богом. Вона необхідна для нас так само, як повітря чи їжа. У нас усе від Бога і нема нічого свого: життя, здібності, здоров’я, їжа і все інше дається нам Богом. Без Бога — ні до порога, — каже українське прислів’я.

Тому і в радості, і в печалі, і коли щось нам потрібно, ми повинні звертатися до Бога з молитвою. А Господь дуже добрий і милостивий до нас; і якщо від щирого серця, з вірою і ревністю проситимемо Його про вдоволення своїх потреб, Він неодмінно виконає наші бажання і дасть усе, в чому ми маємо потребу. При цьому потрібно цілковито покластися на Його святу волю і терпляче чекати, тому що тільки один Господь знає, що і коли нам дати — що нам корисно і що шкідливо.

Погано робить той, хто ліниво молиться Богу. Він віддаляється від Бога, і Бог від нього.

А без молитви людина перестає любити Бога, забуває про Нього і не виконує свого призначення на землі, тобто чинить гріх.

Контрольні питання

• Що означає молитися Богу?
• Чи потрібно молитися Богу?
• Коли Бог виконає нашу молитву?
• Чи добре чинять люди, які не моляться Богу?