Мінея:10 серпня
|
||||||||||
28 липня (10 серпня)
Святих апостолів і дияконів Прохора, Никанора, Тимона і Пармена
На вечірні
На вечірні. На Господи, взиваю… стихири апостолів, глас 1:
Обранням Божим воліли служити потребам святих, як сущою мудрістю Божою і просвіщенням і благодаттю наповнені, славні. І нині живете на Небесах, невпинно з ангелами радуючись.
Світлі, як свічі, осяяні Духа благодаттю, показалися світу, який розуму сяянням осяяли щедро, і імлу злоби знищили, і преставившись, апостоли, до Світла незаходимого вселилися.
Нехай прославляється священний Никанор, і Пармен, і Тимон, і з ними нехай вшановується Божественний Прохор, виконавці повелінь Слова, і збагачувачі неімущих, і тепліші молитвеники до Бога нашого.
Слава, і нині, Богородичний:
Через звичаї гнилі упав, і ницьма лежу, і до Твоєї приходжу, Діво, тишини: від бурі супротивної і спокус різноманітних мене визволи, щоб оспівував невпинно Твою благодать, Богородице Мати Приснодіво.
Хрестобогородичний:
Коли побачила на Христі непорочна Діва Агнця, плачучи, взивала: найсолодше Моє Чадо, що це за нове і преславне видовище? Як це так, що все утримуєш в руках і на Дереві прицвяхований тілом?
Тропар, глас 3:
Апостоли святі, моліть милостивого Бога, щоб відпущення гріхів подав душам нашим.
На ранній
На ранній. Канон, глас 4:
Пісня 1
Ірмос: Моря Червоного безодню сухими стопами древній перейшов Ізраїль, хрестовидними Мойсеєвими руками Амаликову силу в пустелі переміг.
Причасниками світла Божественного будучи, премудрі, тих, хто світоносне і світле свято ваше святкує, від пристрастей темряві визволіть і просвіщення удостоїте.
Прилучилися солодким бажанням Христовим, блаженні, і прекрасне життя тлінного благочестиво зневажили, тому навчившись пішли за істинним.
Світильниками сходу, що світло подає, явилися, будучи світлонаставниками душ, Пармен же і Прохор, і Тимон дивовижний, і великий Никанор.
Богородичний: Пришестя Боже, Непорочна, в Тобі упізналося, Різдвом дивовижним, невимовним з’єднанням. Тому як Владичицю усього творіння Тебе прославляємо.
Пісня 3
Ірмос: Веселиться Тобою Церква Твоя, Христе, взиваючи: Ти моя сила, Господи, і пристановище, й утвердження.
Як сущі духовні хмаринки, воду істинного розуму тим, хто на землі, славні, для освячення виливаєте.
Духа обранням, як наповнені Його благодаттю, премудрі, стали служити потребам святих духовним заповітам.
Похвалимо славного Пармена, і Мудрого Тимона, і чесного Прохора, і високого розумом Никанора.
Богородичний: Того, Хто виливає солодкість і визволяє від злих, народила, Чиста Діво Непорочна, Благого Господа.
Сідальний, глас 3:
Божественні труби істини, сосуди чесні благочестя, спасіння являєте наставленням тим, хто заблукали, Господні апостоли, радуйтеся і моліть Христа Бога, просячи дарувати нам велику милість.
Слава, і нині, Богородичний:
Від Божественного єства не відлучаючись, у плоті явився в утробі Твоїй, і Бог утілившись став Людиною, Який після Різдва зберіг Тебе Непорочною, як і до Різдва, єдиний Господь; Його старанно моли дарувати нам велику милість.
Хрестобогородичний:
Нескверна Ягниця, Нетлінна Діва Мати Слова, на Хресті бачила повішеного, Який від Неї без болі народився, по материнські ридаючи, взивала: горе Мені, Чадо Моє, чому добровільно страждаєш, бажаючи визволити від пристрастей безчестя людину?
Пісня 4
Ірмос: Вознесеним Тебе бачила Церква на Хресті, Сонце праведне, і стала в чині своєму, достойно взиваючи: слава силі Твоїй, Господи.
Засяявши на висоті церковній, як зіркі незаходимі, злочестя потьмарення зруйнували і світ просвітили, апостоли Благодійника.
Служачи по благодаті Євангелію, в Нікомідії був неабияким учителем, Прохоре блаженний, і Божественний першопрестольник, стаду Христовому служачи.
Честь Божественну унаслідував, блаженний Никаноре, заколений був, як вівця, з двома тисячами, які на Христа уповали, в той день коли скінчився першомученик Стефан.
Богородичний: Безмужньо народила Бога Слова втіленого, Пречиста, незбагненно і невимовно, тому з обов’язку Тебе, Діво, славимо і достойно ублажаємо.
Пісня 5
Ірмос: Ти, Господи, мій Світло, що у світ прийшло, Світло святе, що виводить з темряви невідання тих, хто з вірою оспівує Тебе.
Ти, Господи, Твоїх учеників, як труби, послав єси, піднімаючи від гробів спокуси души тих, хто оспівує Тебе.
Священний Тимон, пастирем вострянів будучи, прийняв мученицьку блаженну кончину, спалення вогнем.
Великий Пармен перед очима апостолів преставився, звершивши з теплою старанністю Божественне служіння.
Богородичний: Оспівуємо Тебе, бо Тобою ж від тління і пекла визволилися, Непорочна, і від першої злоби облесника.
Пісня 6
Ірмос: Приношу Тобі жертву голосом похвали, Господи, – взиває Церква до Тебе, від бісівської крови очистившись кров’ю, що витекла з ребер Твоїх ради милості Твоєї.
Никанор сповіщаючи про майбутнє життя, і Хрест, і страсті Того, Хто через милосердя тілом постраждав, умертвляється, юдейськими руками будучи вбитим.
Великий Тимон розпалений бажанням Господньої любові, повелінням беззаконних посеред вогню скінчився, Божественним всепаленням будучи.
Божественна, і світоносна, і благодаттю наповнена ваша пам'ять, апостоли, освячує думки всіх, хто з вірою чинить її, блаженні.
Богородичний: Чини безтілесних ангелів Тебе шанують, і апостолів зібрання, і мучеників собори, Богородице, бо ж Царя всіх невимовно народила.
Кондак, глас 1:
Чесними дияконами, і свідками Слова, і вибраними сосудами віри явилися, Никанор, Прохор, Пармен і Тимон, славні, тому сьогодні священну вашу пам'ять святкуємо, і з радісним серцем вас ублажаємо.
Пісня 7
Ірмос: У печі персидській юнаки Авраамові, опалені любов’ю благочестя більше, ніж полум’ям, взивали: благословенний Ти у храмі слави Твоєї, Господи.
Всією душею Христа полюбивши, єдиного сущого в доброті, славні, воістину кращий жереб отримали – Царство Небесне.
Від Слова, що від Діви засяяло нам, словом вшановані були, справами же священними вірних спасителями явилися, їхнє перетворюючи незнання у знання, у Бога блаженні.
Постраждав дивовижно, блаженний Никаноре, посічений через норов злочестивих євреїв, і до Христа, як агнець, приведений, взивав: благословенний Ти у храмі слави Твоєї, Господи.
Богородичний: Словом Слово Отче, Отроковице, народила, Того, Хто словом небо і землю створив, Пречиста, і почувши Його, що слово подає, нині чисто в Нього віруємо.
Пісня 8
Ірмос: Руки розпростерши, Даниїл пащі левів затулив у рові; вогненну ж силу погасили, опоясавшись доброчесністю, благочестиві юнаки, взиваючи: благословіть, усі творіння Господні, Господа.
Тих, хто були в грязі пристрастей і суєтою покорені, визволили вченням своїм, премудрі, і до висоти розуму підвели, добре Богу догодивши і взиваючи: благословіть, усі творіння Господні, Господа.
Нехай шанується Божественними піснями Пармен разом з Тимоном, і хвальний Прохор, і дивовижний Никанор, як ученики Ісусові і благодійники народів, що взивають: благословіть, усі творіння Господні, Господа.
Вас з Петром та інших кращих учеників Господь прийняв, приєднані бо, славні, до названих сімдесяти добре вибраних, як наповнені вірою, щоб служити святим потребам, хвальні.
Богородичний: Це Божих проповідників голоси які кінець прийняли, сповідують Споконвічного Господа, народженого від Тебе, Богом Обрадувана, для спасіння вірних, що взивають: благословіть, усі творіння Господні, Господа.
Пісня 9
Ірмос: Камінь нерукосічний від Тебе, Діво, нерозсіченої гори, відсікся і став наріжним каменем – Христос, і роз’єднані єства з’єднав; тому радіючи, Тебе Богородицю, величаємо.
Явилися сосудами Слова, всю зорю вмістивши, кращі з чесних служителів святим потребам послуживши, премудрі, і зі Словом нині невимовною славою насолоджуються.
Сьогодні все творіння вашу пам'ять святкує, Тимоне, Пармене і Никаноре з Прохором Божим проповідником, достойно ублажаючи вас, Боговидці блаженні.
Взялися до великої слави, як ученики Божого Слова, і з соборами апостолів і безтілесних нині радуєтеся. З ними ж моліться, славні, щоб нам бути помилуваними.
Богородичний: Голосом ангельським Тобі, Діво, з радістю взиваємо: радуйся, радість ангелів, апостолів велика похвала, і пророків проповідання, і мучеників увінчання.
Життя
Святі апостоли Прохор, Никанор, Тимон і Пармен були апостолами від сімдесяти і першими дияконами Церкви Христової.
Після Вознесіння Господнього і Зішестя Святого Духа на апостолів число віруючих у Христа в Єрусалимі значно виросло. Християни єрусалимської общини жили разом і мали спільний одяг і їжу, але серед елліністів виникло ремство на палестинських євреїв через те, що вони обділяли їх удів при перерозподілі всього необхідного. «Це недбання про вдів виникло не від недоброзичливості, а, очевидно, через неуважність, по причині багатолюдності. Тому це і поставлено було на розгляд, - а це зло немаловажне, - щоб відразу виправити його» (Святитель Іоанн Золотоустий). Тоді святі апостоли запропонували вибрати сім мужів для ведення справ, щоб інші члени общини могли повністю посвятити себе проповіді євангельського вчення. «Не личить нам, - сказали вони, - залишивши слово Боже, піклуватися про столи. Отже, браття, виберіть з-поміж себе сім мужів доброї слави, сповнених Святого Духа і мудрості; їх поставимо на цю службу, а ми постійно перебуватимемо в молитві та служінню слова» (Діян. 6, 2-4).
По слову апостолів, були вибрані сім дияконів (служителів). Помолившись, апостоли поклали на них руки і таким чином передали їм через видиму дію благодатну силу і владу для назначеного служіння. Поступово окрім обов’язку піклуватися про церковне майно на дияконів було покладено і наглядання за порядком в богослужбових зібраннях віруючих; вони стали допомагати єпископам при звершенні богослужінь, особливо таїнств, і навіть проповідувати.
Серед вибраних семи дияконів були святі Прохор, Никанор, Тимон і Пармен, прилічені до собору сімдесяти апостолів. Коли святі апостоли розійшлися з проповіддю Євангелія по різним країнам, разом з ними і відправилися і святі Прохор, Тимон і Пармен. Святий апостол Никанор прийняв мученицьку кончину у 34 році в Єрусалимі – в день, коли був побитий камінням святий першомученик і архідиякон Стефан (34; пам'ять 27 грудня і 2 серпня). Тоді було вбито іудеями дві тисячі християн. Пам’ять святого Никанора звершується також 28 грудня.
Святий апостол Прохор був супутником апостолу Петру, який потім поставив його єпископом міста Нікомідії. Існує думка, що після блаженної кончини Божої Матері святий Прохор був супутником апостола і євангеліста Іоанна Богослова і разом з ним був висланий на острів Патмос, де й і записав зі слів апостола Іоанна його Євангеліє і Апокаліпсис. Проте дехто вважає, що учеником апостола Іоанна був інший Прохор, який зображений на іконах молодим, тоді як апостол Прохор, будучи дияконом, не міг в той час бути молодим. В службі святий Прохор називається тільки учеником апостола Петра і єпископом Нікомідії. Святий апостол Прохор мученицькі скінчився 9 серпня в м. Антіохії.
Святий апостол Тимон після служіння Церкві в сані диякона був поставлений в єпископа міста Басторії у Аравії. Він багато перетерпів від юдеїв і язичників. Одного разу його кинули у розпечену піч, але Господь зберіг святого непошкодженим. Передання Римської Церкви сповіщає, що апостол Тимон був розіп’ятий на хресті. Пам'ять його звершується також 30 грудня.
Святий апостол Пармен зі старанністю звершував служіння, доручене йому святими апостолами. По одним джерелам, він скінчився в Єрусалимі, був оплаканим і похований самими апостолами. По іншим джерелам, апостол Пармен проповідував Євангеліє в Македонії, скінчився мученицькі і похований в м. Солі на острові Кіпрі в останні роки царювання імператора Траяна. (98-117).
Переклад ієрея Юрія Пінчука
|
||||||||||