Мінея:13 серпня
|
||||||||||
31 липня (13 серпня)
Передсвято винесення древ Чесного і Животворчого Хреста Господнього,
і святого праведного Євдокима
На вечірні
На вечірні. На Господи, взиваю… стихири Хреста, глас 1:
Всяке людське єство нині перед святом хай з радістю веселиться: Хресне бо Дерево бажає бути покладеним, всім вірним лікування невичерпне, і недугів, і пристрастей, і всякого озлоблення нищення.
Прийдіть і подивіться, вірні, дивовижне чудо, як прекрасне Хресне Дерево, усуває опалення всяких недугів і гасить пристрастей спеку тим, хто святкує з вірою, і його вшановує торжество.
Живі і разом померлі, святкуйте передсвято: дерево бо життя, що пекло знищило, є охороною людей, гряде мертвих воскресіння, щоб всім щедру благодать нині подати, і людям зцілення.
Інші стихири святого, глас 8:
Блаженний Богомудрий Євдокиме, чиста твоя душа, правовірним змістом сяючи, блистить доброчинності світлістю, і осяває вірних довершення, бісів темряву відганяючи. Тому як причасника невечірньої благодаті, тебе благочестиво всі вшановуємо, достойний чудес.
Маючи душу милостиву, і чисті думки, і серце бадьоре, правдиву віру, і любов воістину нелицемірну, від землі до Небес преставився, і з ликами праведних оселився. Тому вшановуємо тебе священними піснями і благочестиво всі ублажаємо, блаженний Євдокиме.
Божественним вченням зміцнюючись, пристрасті тілесні від душі відігнав, і Святої Тройці оселею чистою був. Тому до Божественної насолоди відійшов, до Бога, Який зберіг нині непошкодженим твоє тіло, блаженний, Божественними долями, якими Сам знає, прославляючи тебе явно, Євдокиме.
Слава, глас 1:
Як не дивуватися розсудливості твоїй, чи ж як не похвалити, преподобний Євдокиме, житіє твоє рівноангельне, помислу доброчесності, лагідність твою, і смирення, і безмовність, і милість невпинну? Всіма бо доброчинностями прикрасився, блаженний, тому й чекали тебе невимовна радість і Царство Небесне.
І нині, глас той самий:
Сьогодні воістину по натхненню Духа Святого слово Давида до кінця прийняли, ось бо явно пречистих ніг Твоїх підніжжю поклоняємось, і на покров крил Твоїх надіючись, Щедрий, взиваємо до Тебе: нехай знаменується на нас світло лиця Твого, православних людей Твоїх ріг піднеси воздвиженням Чесного Хреста Твого, Багатомилостивий Христе.
На стиховні Октоїха. Слава, і нині, глас 2, самогласний:
Ти є мій державний покров, трьохскладовий Христе Христовий, освяти мене силою твоєю, що з вірою і любов’ю поклонявся і славив тебе.
Тропар святого, глас 4:
Той, Хто від землі покликав тебе до Небесних осель, зберігає і після смерті непошкодженим тіло твоє, святий Євдокиме: ти бо в доброчесності і чистому житті, блаженний, жив не осквернивши плоті. Тому зі сміливістю моли Христа Бога щоб спастися нам.
Слава, і нині, тропар Хреста, глас 1:
Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє, перемогу православним християнам над супротивниками подай, і Хрестом Твоїм охороняй нас – оселю Твою.
На ранній
На ранній. На Бог Господь… тропар Хреста, двічі. Слава, святого. І нині, Хреста. Канон Октоїха один, і Хреста на 4, і святого на 4.
Канон Хреста, глас 1:
Пісня 1
Ірмос: Пісню перемоги співаємо всі Богу, Який сотворив дивні чудеса великою силою і спас Ізраїля, бо Він прославився.
Божественний Хрест грядучи випускає зорю благодаті і просвіщає всіх, хто поклоняється йому і оспівує благочестиво розіп’ятого Христа.
Хреста поклоніння підносить тих, хто з любов’ю і вірою славлять Бога і Господа, Який постраждав плоттю і відновив нас Божественними стражданнями.
Хреста поклоніння виточує дар аромату, і всіх, хто Христа славить, завжди ним обдаровує, і весь сморід душ віднімає.
Богородичний: Пізнавши Господа, втіленого від Тебе, Богоневісто, що Хрест і смерть прийняв, оспівуємо Його, Визволителя, Тебе ублажаючи.
Канон святого, глас 2:
Ірмос: У глибині знищила колись фараонове все воїнство потужна сила, а втілене Слово всезлобний гріх загладило, Препрославленний Господь, славно бо прославився.
Високе життя маючи і піднесенням Божественним увесь світлим будучи, просвіщення мені випроси, що хвалю чесні твої подвиги, ними ж добре прожив, Євдокиме, і отримав те на що надіявся.
Аромат мира люблячи і у читанні Священного Писання вправляючись, від насолод ухилився єси, блаженний, як від смердючих і безчесних, і ароматом задухмянів, Божественними дарами прикрашений.
Дрімання очей від душі відігнав, блаженний, у бдінні і всенічними стояннями до Бога приєднався, нездоланний потребами єства, тому досягнув дня невечірнього.
Богородичний: Як живий Божий чертог і кадильницю мисленого і світлоносного вугілля, завжди благодатну Богородицю ублажаємо, взиваючи: радуйся, Посереднице спасительного воскресіння.
Пісня 3
Ірмос: Нехай утвердиться серце моє у волі Твоїй, Христе Боже, що над водами утвердив друге небо і заснував на водах землю, Всесильний.
Той, що в образах описаний, звершуючи славні чудеса, нині дивовижний Хрест, якому поклоняються, освячує і просвіщає тих, хто Творця славить.
Той, що є у боротьбі Божественною перемогою, Хрест Христовий, якому поклоняються, ополчення ворогів перемагає, подаючи православним людям міцні перемоги.
Жезл Господній покладається, Хрест у храмах і оселях основа нездоланна, що всіх береже, і всякі підступи і загрози супротивних перемагає.
Господній Хрест, якому благочестиво поклоняються, Божественною благодаттю і кадінням духовним наповняє тих, хто поклоняється йому, і хмари напастей і скорботи розганяє.
Богородичний: Від глибини облесливості визволяє Деревом Хресним Той, Хто від Тебе народився, Богородице, і підносить до розуміння Свого тих, хто благочестиво Тебе славить.
Інший
Ірмос: На камені віри утвердивши мене, розшири уста мої на ворогів моїх, бо звеселився дух мій, коли співаю: нема святого, крім Бога нашого, і нема праведного більше Тебе Господи.
До слів животворчих прислухаючись, випив воду спасіння, відвернувся від гіркого гріха, Євдокиме, і співав промовляючи Богу: нема святого, крім Тебе, Господи.
Милість здобув наслідуючи Христа, роздав багатство потребуючим, Небесне ж багатство, по клопотанню твоєму, отримав, Євдокиме, взиваючи: нема святого, крім Тебе, Господи.
Приєднався до Творця любов’ю Божественною, отримав Небесну спадщину, і дерева життя причасником є, спілкуванням обожнений, славний, співаючи і промовляючи: нема святого, крім Тебе, Господи.
Богородичний: За ангелів чесніша, Творця ангелів в утробі носила і народила невимовно. Йому всі співаємо: Ти єси Бог наш, і нема святішого, за Тебе, Господи.
Сідальний святого, глас 4:
Благоволив чинити благі діяння, випробуваний напастями, як золото в печі, Євдокиме славний. Тому і після смерті як води виточуєш щедро чудеса, і недуги усуваєш: за нас завжди молися, щоб гріхів прощення прийняли.
Слава, і нині, Хреста, глас 4:
Світліше за сонце на небі показується світло Хресне, і просвіщає всіх сяянням своїм. Тому Ти, Чоловіколюбче, Спасе всіх, просвіти розум наш і почуття заради нього: ми бо маємо його, як нездоланну перемогу, зброю світу,
Пісня 4
Ірмос: Духом передбачив пророк Авакум втілення Слова, проповідуючи, взивав: коли наблизяться літа – пізнаєшся; коли прийде час явишся; слава силі Твоїй, Господи.
Зображений в повітрі Божественний і Чесний Хрест начальника темряви твердо відганяє і благодаті проміння випромінює тим, хто зображає його, і оспівує Христа Бога.
Зображений, Божественний і чесний Хрест в серцях, море пристрастей заспокоює, і усуває бід хвилювання, і в тишу праведну приводить всіх тих, хто з любов’ю зображає його.
Як вугілля жар випускає, Чесний Хрест всю дію ворожу палить, і відганяє силу, і полегшення подає у вірі багатьом тим, хто хвалить і оспівує з любов’ю на ньому прицвяхованого Христа.
Чесний і Божественний Хрест, якому з вірою поклоняються, виточує струмені духовних дарів і води зцілень, і напоює тих, хто невпинно йому поклоняються і шанує його.
Богородичний: Як Царицю всіх і нашу Владичицю, Тебе з любов’ю славимо, Пресвята Чиста, просвітившись страстями Сина Твого і пізнавши Його Благодійником всіх: слава благодаті Його.
Інший
Ірмос: Прийшов єси не заступник і ангел, а Господь, від Діви втілений, і спас єси всього мене чоловіка; тому до Тебе взиваю: слава силі Твоїй, Господи.
Вчення отцівські зберігав непошкодженими православною мудрістю, ти ж бо від дитинства мав нескверне життя, і милостивий норов, достойний чудес.
Ні хвилювання мирські, ні влади шанування, ні тимчасова слава, твого до Бога бажання не змогли змінити, Євдокиме, бо ж воістину мав прихильність до Божественних діянь.
Завжди піднесений Божественним вченням, ворога усмирив, зцілень дійство прийняв Того, Хто судом праведним всім управляє.
Виточуючи насолоду багатих зцілень рака мощів твоїх, пристрасті відганяє і палить бісів всі полки, Євдокиме, для тих, хто з вірою шанує тебе.
Богородичний: Всехвальна, Господа, Якого оспівують воїнства Вишні, народила Ти, що став Людиною, Його ж за рабів Твоїх молити не переставай, Приснодіво.
Пісня 5
Ірмос: Світле нам засяй світло, Присносущний, тим, хто зранку помишляє про виконання заповідей Твоїх, Владико Чоловіколюбче, Христе Боже наш.
Державній нашій і нерушимій зброї передлежачій, нині поклоняючись пресвятому Хресту з вірою, силу непереможну проти ворогів приймаємо.
Воду було виточено з необтесаного каменю зображенням Чесного Хреста, нині тримаючи і поклоняючись йому, джерело дарів приймаємо.
Золотом сяючий нам Хрест Христовий явився, дари подає благодаттю душам тим, хто йому поклоняється і завжди оспівує Господа і Бога.
Богородичний: Жезл сили, Богоневісто, вірою тримаючи, Сина Твого і Бога нашого Хрест, оспівуємо Тебе, Царицю всіх, ублажаючи.
Інший
Ірмос: Просвіщення у темряві лежачих і спасіння тих, хто у відчаї, Христе Спасе мій, до Тебе зранку молюся, Царю миру, просвіти мене сяянням Твоїм; іншого крім Тебе бога не знаю.
Сяйвом чистим Святої Тройці Просвіщенний, законом Її огороджений, ніч життя не спотикаючись пройшов єси, видіннями Божественними окрилений, блаженний, і в Божественному житті оселився.
Нині на тобі чудо велике бачиться страхом наповнено: бо ж після поховання через багато років воістину зберіглося у гробі лежаче непошкодженим тіло твоє, блаженний, долями, якими Сам знає, Господь прославив тебе.
Благо твоїй до Бога сміливості, благо бажанню, яке в серці мав до Нього: благо ж пожив бо тезоіменито, засяяв славно Божественним сяянням, і уяснив вірних поєднання.
Богородичний: За нас із Тебе Втіленого, Діво Мати, завжди моли, що завжди благочестиво Тебе ублажаємо, щоб визволитися нам від бід, і душевних пристрастей, і печалі, і мук вічного полум’я.
Пісня 6
Ірмос: Пророку Іоні уподібнюючись, взиваю: життя моє, Благий, визволи із тління і спаси мене, Спасе світу, що взиваю: слава Тобі.
Пречистий Хрест, якому поклоняються нині, провіщає радість воскресіння Христового, і смерть начальника зла віщає.
Поставлений на землі Чесний Хрест, сходами духовними є до Небес, і підняттям по них тих, хто поклоняється йому і шанує.
Той, що посеред землі був посаджений – Чесний Хрест, нині гілки простирає дарів від себе, і осіняє тих, хто поклоняється йому.
Богородичний: Син Твій і Бог зійшовши на Хрест, від землі до Небесного життя прилучив нас, що Тебе, Матір Його, воістину з любов’ю шануємо.
Інший
Ірмос: У безодні гріховній валяюся, недослідиму милосердя Твого закликаю безодню: від тління, Боже, визволи мене.
Витікання солодкі викапують, блаженний, від трудів твоїх, і радість, і зцілень сяяння в похвалу Христа Бога нашого.
У дворах Божих зацвів єси, як виноград плодючий виріс, і доброчинності грона працівнику душам щедро подав.
Царства Божого забажав, і над пристрастями царював, Євдокиме, по кращому благоволінню радість праведних отримав.
Богородичний: Будучи Богу вибраною, як прекрасне і просторе село і чертог, Йому, Діво, була Ти, і як свічник і трапеза.
Кондак, глас 2:
Вишнього бажаючи, з вишніми з’єднуючись, і колісницею вогненною створивши душу Божественним сходження доброчинності, блаженний Євдокиме, на землі прожив як безтілесний, Творцю всіх догодивши.
Ікос:
Житіє подвійно показав правою вірою, Блаженний, в обох Богу догодивши, Євдокиме. Тому отримав Небесного Царства спадщину, і зі святими нині живеш, і перед Владикою віх перебуваєш; своє ж тіло зберіг неоскверненим і непошкодженим залишив тим, хто тебе з любов’ю шанує: чисто бо прожив, славний, Творцю всіх догодивши.
Пісня 7
Ірмос: Сущих у печі юнаків Твоїх, Спасе, вогонь не доторкнувся і не обпалив; Тоді троє як єдиними устами співали і благословляли, промовляючи: благословенний Бог отців наших.
Чесною кров’ю Христовою Його Хрест напоєний, виточує ріки сяяння духовних дарів і напоює всіх хто, поклоняється і оспівує його з вірою.
Смерть і ворогів долає Хрест Христовий і засуви ламає духовні, і нині всім тим, хто з чистою вірою і любов’ю поклоняється, відкриває двері життя і нетлінну насолоду.
Ті, хто поклоняються з любов’ю Хресту, огороджуються його силою, і ворогів мислених і видимих відганяють, і непошкодженими зберігаються ті, хто оспівує Христа.
Богородичний: Міцність нам і держава проти ворогів дарувалася – Хрест Христа, Сина Твого, прийнятною і Материнською сміливістю, ним же, Богоневісто, підступи ворожі перемагаємо.
Інший
Ірмос: За богопротивним велінням беззаконного мучителя високе полум’я було розпалене, але Христос пролив побожним юнакам росу духовну, бо Він благословенний і препрославлений.
Міцністю зміцнився Життєдавця, плоті бажання утримав, обдарований, і розум окрилив до Небес, з міцністю співаючи: бо Він благословенний Бог, і препрославлений.
Сам себе неблагородним сотворив, благородні звичаї здобув розуму цілістю, в повчаннях вправляючись Богом натхненних писань, і все своє бажання на Бога Всевидця поклав, блаженний.
Вишнього Царства, Вишнього міста, Божого раю, праведних нетлінної насолоди і багатства невід’ємного, Світла невечірнього сподобився ти, блаженний Євдокиме.
Богородичний: Його народила, Владичице, і завжди моли щоб визволитися мені від рабства пристрастей і засудження, і докучливого мого лютого відчаю, і від ображаючих мене одержань, Чиста Богом Обрадувана.
Пісня 8
Ірмос: Його жахаються ангели і всі воїнства, як Творця і Господа; священики оспівуйте, юнаки прославляйте, люди благословляйте по всі віки.
Його поставила смерть, і нині поставлений Хрест бачачи поклоняємось, ополчення ж мислених ворогів ховаються під землею, а ті, що йому поклоняються, відновлюються.
Його ж зображення на Висоті Небесній Христос показав – пресвітлий Хрест, йому нині поклоняючись, благочестиво вірні підносяться, і його сяянням осяюються.
Його в древності проповідували правдиво пророки, що Христовому підніжжю явиться Хрест, йому ж ми нині істинно поклоняємося з вірою, і його багатими дарами насолоджуємося.
Богородичний: Той, Хто страстю безпристрасність виточив земним, Син Твій і Господь, Діво, Тобою нас, що з любов’ю Тебе оспівуємо, завжди відновлює, як Благодійник.
Інший
Ірмос: В печі юнаки прообразували колись Матір Твою, Господи; образ бо Її від вогню визволяв тих, що ходили неопаленими; Її оспівуємо нині, що з’явилася через Тебе краям землі, і прославляємо по всі віки.
Думаючи про страшний вогонь, який хоче перед престолом Христовим вийти, з розчуленим серцем теплі виливав каплі сліз, гасячи в собі пристрастей піч, Богомудрий Євдокиме.
Все душевне око на Бога поклав, мудрий, і до Нього приєднався, зі псалмів співаючи: Христе мій, від бруду і смертоносних пристрастей визволи мене повіки.
З терпінням чекав і з серцем смиренним був милостивим до потребуючих, і звичаї приносив благі і доброчинні, чесний, в них же добре прожив, і чудес виточуєш благодать.
Розум маючи Божественний, виконавцем слів Владики явився, праві любив шляхи, від лівих же явно ухилявся, як розумний і мудрий. Тому тебе шануємо, Богомудрий, повіки.
Богородичний: Адама Творець від Твоєї чистої крові утворився, і молоком годувався, що годує все що дише, Богородице Діво, тому як Божу Матір Тебе славимо.
Пісня 9
Ірмос: Світлоносна хмара, в Яку Владика всіх зійшов з небес, як дощ на руно, і воплотився заради нас, ставши людиною, Безначальний; величаємо Тебе як чисту Матір Бога нашого.
Безсмертя виточує і нетління щедрі каплі Чесний Хрест тим, хто поклоняється йому, оживляє, очищає, відновлює, і слави кращої і благодаті сподобляє тих, хто оспівує на ньому прицвяхованого Ісуса.
Діяння випускає, як яскраве сяяння, чесний Хрест тим, хто йому поклоняється з любов’ю і вірою чистою, і до світла неприступного і духовного осяваючи направляє всіх тих, хто оспівує Творця.
Освятивши Дерево пресвятого Хреста чесною кров’ю Своєю, Благе Слово, дією його й нас просвіти і освяти, що йому поклоняємося і оспівуємо Владику всіх.
Богородичний: Благодать, що яскравіше сонця всім засяяла, хмари бід і пристрастей відганяє, Діво, і світлом Богопізнання просвіщає всіх тих, хто з любов’ю славить Тебе, і оспівує невпинно Сина Твого, як Владику всіх.
Інший
Ірмос: Безначального Отця Син, Бог і Господь, тіло від Діви прийнявши, нам явився, щоб у темряві сущих просвітити, розсіяних зібрати; тому всехвальну Богородицю величаємо.
Бачити бажаючи славу Бога нашого, доброчинністю Богопізнання себе прикрасив, і як свічконосець у світлий чертог увійшов, з ангелами живеш, і ясно насолоджуєшся видінням Бога.
Як ранок, як сонце, засяяла пам'ять твоя, просвічуючи тих, хто в темряві сердечній: ти бо і світла і дня воістину сином явився, Богомудрий Євдокиме. Ради цього тебе шануємо.
Мудрістю прикрашений і розумом просвіщенний, смиренням серця прославлений, висотою житія сяючи, до духовних палаців прийшов, там і нас пом’яни, Євдокиме, що шануємо тебе.
Твій день святковий і чесний, і користі посередника, від землі преставлення, звершуємо: ти бо Господнім угодником і Його заповідей виконавцем явився несоромно, достойний чудес Євдокиме.
Богородичний: Світла, що просвітило світ, оселею Твоя утроба була, Богом Обрадувана, тому молю Тебе, окаянний: світла сяяння подай мені, Богоневісто, молитвами Богомудрого Євдокима.
Світильний Октоїха. Слава, святого:
Як сонце, сяючи, чудес сяяння випромінюєш, просвіщаючи серця всіх тих, хто славну твою пам'ять чинить з вірою, тричі блаженний, і спасаєш, Євдокиме.
І нині, Хреста:
Святкування Хреста світ освячує, чини ангельські оспівують Того, Хто заради нас розіп’явся, і святкують з нами, і разом радуються, як Давид взиваючи: сотворив спасіння посеред землі, Владико.
На стиховні Октоїха. Слава, глас 1:
Як не дивуватися розсудливості твоїй, чи ж як не похвалити, преподобний Євдокиме, житіє твоє рівноангельне, помислу доброчесності, лагідність твою, і смирення, і безмовність, і милість невпинну? Всіма бо доброчинностями прикрасився, блаженний, тому й чекали тебе невимовна радість і Царство Небесне.
І нині, Хреста, глас 6:
Пророчі голоси Древо святе провістили, ним же від древнього смертного прокляття звільнився Адам, творіння ж, сьогодні піднесеному разом підносить глас, від Бога просячи Багаті милості. Але єдиний в милості безмірний Владико, будь нам очищенням, і спаси душі наші.
На літургії
На літургії. Прокимен глас 7: Чесна перед Господом смерть преподобних Його. Стих: Чим відплачу Господеві за всі Його добродійства для мене? Апостол до Галатів, зачало 213. Алилуя, глас 6: Блажен муж, що боїться Господа; заповіді Його дуже любі йому. Стих: Сильний на землі буде рід його. Євангеліє від Матфія, зачало 43. Причасний: У вічній пам’яті буде праведник. Лихої слави він не убоїться.
Життя
Святий праведний Євдоким народився у IX столітті у Каппадокії (Мала Азія) в сім’ї благочестивих християн Василія і Євдокії. При царюванні імператора Феофіла (829-842) він служив в його війську. Святий Євдоким вирізнявся доброчинним життям, старанно виконував заповіді Божі, благоговійно постився і любив молитву, зі сльозами каявся у своїх гріхах. Він старанно вивчав Священне Писання, яке навчило його бути доброчесним і милосердним: допомагати удовам, жертвувати від свого маєтку на храми і монастирі. Вже в юності праведний Євдоким дав обітницю доброчесності і ніколи не тільки не спілкувався з жінками, але і уникав навіть несподіваних розмов з ними. Тільки з матір’ю, яку глибоко шанував, він вів душеспасительні бесіди. Святий Євдоким уникав марнослів'я і віддалявся від тих, хто засуджував інших і вів пусті розмови. Серед суєтного світу, він старанно виконував свої громадянські обов’язки, звершував внутрішні духовні справи, вів невпинну боротьбу з гріхом і немічною плоттю.
Доброчинне життя праведного Євдокима прихилило до нього імператора Феофіла, який назначив святого правителем Харсіанської області в західній частині Каппадокії. Святий Євдоким справедливо управляв народом. Допомагав бідним, захищав скривджених. Догодивши своїм святим життям Богу, він мирно скінчився 31 липня у тридцятирічному виці. Перед блаженною кончиною він заповідав звершити поховання в тому одязі, в якому застигне його смерть. Він молив Бога, щоб ніхто не був присутній при його кончині, і Господь виконав бажання праведника.
Відразу ж після кончини праведного Євдокима Господь прославив його святі мощі, від яких стали звершуватися зцілення хворих і біснуватих. Зі всіх сторін Харсіанської області до могили святого стали сходитися стражденні різними недугами, які зцілювались навіть від землі, взятої з могили праведного Євдокима. Вдячний народ побудував над могилою праведника надгробний покров з запаленою в ньому лампадою. Масло від лампади ставало також цілющим.
Через півтора року вістка про чудеса досягла Константинополя. Мати праведного Євдокима відвідала могилу свого сина у Харсінській області і по її проханню гріб дістали з під землі. Коли гріб відкрили, всі побачили праведника, ніби сплячого. Від його нетлінних мощів виходив аромат. Якийсь ієромонах по імені Йосип одягнув святі мощі в новий одяг, і вони були покладені в новій гробниці на поверхні землі. Євдокія хотіла вивезти мощі сина у Константинополь, але місцеві жителі не дали цього зробити. Ієромонах Йосип став хранителем святих мощів. Через деякий час він переніс святиню в Константинополь, де чесні мощі були покладені в храмі в честь Пресвятої Богородиці, побудованому батьками праведного Євдокима. Припускають, що перенесення святих мощів відбулося 6 липня. По дорозі, а також у самому Константинополі звершилося багато зцілень болящих. Описувач життя праведника, який був чи його сучасником, чи жив невдовзі після його кончини, пише: «Не вистачає не часу, ні слова, ні рук для описання чудес, які він (праведний Євдоким) звершив на місці поховання і які звершує й тепер після перенесення сюди (в Константинополь)».
В Руси-Український Церкві праведний Євдоким шанується особливим покровителем і молитвеником перед Богом. В одній старинній рукописі відображено народне вірування про допомогу праведного Євдокима в житейських справах: «Коли входиш у новий дім, то згадай собі святих праведних Богоотців Якима і Анну і святого праведного Євдокима, то тобі і дому завжди захист буде… Ще, коли вінчатися будеш, то згадай ангела Євдокима…».
Переклад ієрея Юрія Пінчука
|
||||||||||